Поради психолога

Основні  правила надання допомоги потенційним  суїцидентам

1.На впадайте в паніку. Демонструйте спокій і рішучість. Спокійна, виважена поведінка (нічого особливого не сталось) сприяє виявленню з боку суїцидента довіри до вашої особи.

2.Створіть турботливу, доброзичливу атмосферу. Вона підбадьорить. Безумовне прийняття такої людини допоможе вам проникнути в її ізольовану душу.

3.Підштовхніть до розмови. Якщо людина перебуває у депресивному стані, вона має потребу говорити, а не слухати когось. Сповнена сильного почуття відчуження, вона не завжди готова сприйняти ваші поради, відгукнутися на ваші думки і потреби, Вона страждає від болю, але не знає виходу. Залишайтесь спокійним і уважним слухачем, намагаючись не впустити важливої інформації.

4.Дійте так, ніби ви  не обмежені в часі для бесіди. Обмежуючи час спілкування з пригніченою людиною, ви можете стати каталізатором завершення суїциду.

5.Намагайтесь працювати над відродженням надії та шукати альтернативи. Важливо допомогти. Важливо допомогти суїцидальним особам зрозуміти, що не потрібно  зупинятися на одному полюсі емоцій. Людина може любити і водночас інколи не  відчувати ненависть:сенс життя не зникає, навіть якщо воно приносить душевні страждання.

6.Не будьте шокованими і не висловлюйте відрази. Ні в якому разі не виявляйте агресії, якщо ви присутні під час розмови про самогубство, і спробуйте не висловлювати обурення тим, що почули. Це може принизити почуття суїцидента і примусити почуватися ще більш не потрібним..

7.Дозволяйте суїцидентам відчувати жалість до себе, якщо це допоможе їм розправити крила. Але не сперечайтесь і не пропонуйте невиправданих утіх. Прагніть тактовно шукати сфери, яких людина відчуває значимість і сенс свого життя та діяльності.

8.Якщо суїцид почався і ви перестали чути того, з ким говорили, прийміть це як прохання про допомогу. Тоді, варто використовувати кризову інтервенцію.

           9.Будьте впевнені, що ви випробували всі можливі методи. В кінці незабудьте приділити час собі, обговоривши бесіду. 

 

Перелік форм і методів роботи по попередженню правопорушень серед учнів

При порушені учнями культури поведінки та трудової дисципліни необхідно використати наступні форми роботи:

1.Розмова з учнями з метою з'ясування причин здійсненні вчинку.

2.Запис зауваження в щоденник учня.

3.Складання учнем пояснювальної записки за скоєний вчинок.

4.Запис в щоденнику педагогічних спостережень майстра за фактом порушень.

5.Розмова майстра з винуватцем після факту порушень.

6.Розмова кл.керівника і майстра з учнями по усім фактам порушення.

7.Обговорення культури поведінки  чи успішності учня на зборах групи з обов'язковим веденням протоколу.

8.Винесення суспільної догани через групову газету.

9.Обговорення вчинку учня на групових батьківських зборах.

10.Відвідування учня вдома майстром і членами батьківського комітету з метою вивчення стану справ в родині.

11.Виклик батьків учня і розмова з ними майстра, кл.керівника чи члена батьківського комітету.

12.Бесіда з учнями на спеціальних зборах батьків-чоловіків.

13.Письмове повідомлення  в суспільні організації за місцем роботи про невиконання ними своїх батьківських обов'язків.

14.Написання учню негативної характеристики.

15.Оголошення зауваження в газеті ліцею, загальній лінійці, доповідною майстра, викладача.

16.Обговорення учня на загальних зборах ліцею, на активі курсу, на Раді майстрів, на Раді профілактики та закріплення шефа наставника.

17.Розмова з учнем керівництва ліцею, оголошення догани в наказі по ліцею.

           18.Обговорення учня в присутності батьків на педагогічних зборах ліцею.